Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури
Сучасний урок світової літератури вимагає нових підходів до навчання,
переосмислення пріоритетів певних методів, прийомів та видів навчальної
діяльності. Метою сучасного уроку стає вже не накопичення знань, а пошукова
діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в освітньому просторі. Учитель
повинен підготувати вдумливого читача. Бо це є необхідною умовою виховання
ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості. Т.Чередник відзначила: «Якщо учень емоційно не включений
до процесу навчання, якщо відсутній діалог між ним і твором, якщо проблеми, що
обговорюються в процесі читання, не торкаються душі реципієнта, то
найвірогідніше результативність уроку буде низькою».
Крім того, сьогодні учень бажає, щоб з ним розмовляли як з рівним співрозмовником. Таким чином, інтереси дітей
можна скерувати у позитивне русло лише одним способом – повним скасуванням
дидактизму, насаджування, наказування.
Ефективним засобом реалізації
цього завдання є використання прийомів інтерактивного навчання. Сутність
інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за
умов постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання
( колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними,
рівнозначними суб’єктами навчання.
Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера
групи.
Організація
інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання
рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню
цінностей, навичок і умінь, широкої світоглядної обізнаності, здатності бачити
і розуміти навколишню дійсність, допомагає адаптуватись до вимог життя у
суспільстві, усвідомлювати своє призначення
і роль у соціумі, здійснювати
осмислені вчинки, ставити мету і
досягати її, орієнтуватися у світі мистецтва і дійсності, створює атмосферу співпраці, взаємодії, дає
змогу педагогу стати справжнім лідером
дитячого колективу.
Сучасна дослідниця А.Мартинець пов’язала класичну модель уроку М.
Махмутова та Ю. Чабанського, що передбачає три етапи, з моделлю уроку за технологією «Читання та
письма з розвитку критичного мислення» . У своїй роботі я теж використовую таку
трикомпонентну модель. Це такі компоненти:
-
активізація (очікування, окреслення мети);
-
усвідомлення (змістово – пошукова діяльність, адаптивно –
перетворювальна діяльність);
-
рефлексія ( системно – узагальнююча діяльність).
На етапі активізації використовую такі форми роботи:
-
проблемні запитання, прийоми
«гронування», «вільне письмо», прийом відновлення порушеної
послідовності, розгадування кросвордів, вікторини, літературні диктанти та ін.
На етапі усвідомлення (сприйняття), безперечно, головну роль відіграє
робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі
елементи структури уроку. Тут можна використати такі форми роботи:
-
переказ ланцюжком;
-
читання у ролях;
-
формулювання запитань літературному герою (письменнику);
-
використання системи «Поміч»;
-
переказ від імені…;
-
«мозковий штурм»;
-
«дерево рішень»;
-
розігрування ситуацій за ролями;
-
заочні екскурсії;
-
«обери позицію»;
-
порівняння образів – типів;
-
застосування фонової інформації;
-
створення різних опорних схем і таблиць та ін.
На етапі рефлексії найчастіше дітям пропонується:
-
створення сенканів;
-
прийом «гранування»;
-
прийом «мікрофон»;
-
прийом « знайди помилку»;
-
прогнозування розвитку подій за інших умов ( варіанти умов
дає вчитель або діти придумують самі);
-
вільне письмо та ін.
Дана збірка, звичайно, представляє використання не всіх зазначених
прийомів і форм роботи, а тільки деяких.
Хочеться зазначити, що інтерактивне
навчання має свої переваги і, на жаль, недоліки.
