Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури

Сучасний урок світової літератури вимагає нових підходів до навчання, переосмислення пріоритетів певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Метою сучасного уроку стає вже не накопичення знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок  щодо орієнтації в освітньому просторі. Учитель повинен підготувати вдумливого читача. Бо це є необхідною умовою виховання ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості. Т.Чередник  відзначила: «Якщо учень емоційно не включений до процесу навчання, якщо відсутній  діалог між ним і твором, якщо проблеми, що обговорюються в процесі читання, не торкаються душі реципієнта, то найвірогідніше результативність  уроку буде низькою». Крім того, сьогодні учень бажає, щоб з ним розмовляли як з рівним  співрозмовником. Таким чином, інтереси дітей можна скерувати у позитивне русло лише одним способом – повним скасуванням дидактизму, насаджування, наказування.

Ефективним засобом реалізації  цього завдання є використання прийомів інтерактивного навчання. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.  Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. 

                Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і умінь, широкої світоглядної обізнаності, здатності бачити і розуміти навколишню дійсність, допомагає адаптуватись до вимог життя у суспільстві, усвідомлювати своє призначення  і роль у соціумі, здійснювати  осмислені вчинки, ставити  мету і досягати її, орієнтуватися у світі мистецтва і дійсності,  створює атмосферу співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером  дитячого колективу.

Сучасна дослідниця А.Мартинець пов’язала класичну модель уроку М. Махмутова та Ю. Чабанського, що передбачає три етапи,  з моделлю уроку за технологією «Читання та письма з розвитку критичного мислення» . У своїй роботі я теж використовую таку трикомпонентну модель. Це такі компоненти:

-         активізація (очікування, окреслення мети);

-        усвідомлення (змістово – пошукова діяльність, адаптивно – перетворювальна діяльність);

-         рефлексія ( системно – узагальнююча діяльність).

На етапі активізації використовую такі форми роботи:

-         проблемні запитання, прийоми  «гронування», «вільне письмо», прийом відновлення порушеної послідовності, розгадування кросвордів, вікторини, літературні диктанти та ін.

На етапі усвідомлення (сприйняття), безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку. Тут можна використати такі форми роботи:

-         переказ ланцюжком;

-         читання у ролях;

-         формулювання запитань літературному герою (письменнику);

-         використання системи «Поміч»;

-         переказ від імені…;

-         «мозковий штурм»;

-         «дерево рішень»;

-         розігрування ситуацій за ролями;

-         заочні екскурсії;

-         «обери позицію»;

-         порівняння образів – типів;

-         застосування фонової інформації;

-         створення різних опорних схем і таблиць та ін.

На етапі рефлексії найчастіше дітям пропонується:

-         створення сенканів;

-         прийом «гранування»;

-         прийом «мікрофон»;

-         прийом « знайди помилку»;

-         прогнозування розвитку подій за інших умов ( варіанти умов дає вчитель або діти придумують самі);

-         вільне письмо та ін.

Дана збірка, звичайно, представляє використання не всіх зазначених прийомів і форм роботи, а тільки деяких.

 Хочеться зазначити, що інтерактивне навчання має свої переваги і, на жаль, недоліки.

Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту навчального матеріалу. Учні освоюють усі рівні пізнання ( знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). При цьому відсоток учнів, що засвоїли знання, достатньо високий (більше 50%). Діти активні,  вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, спільно вирішують проблеми на основі аналізу обставин та відповідної  ситуації.

До недоліків слід віднести, перш за все, проблеми з дисципліною на уроці. Крім того, використання кожної інтерактивної технології потребує попереднього розгляду і навчання учнів процедурі. Незначний обсяг інформації засвоюється протягом значного проміжку часу. А результати роботи учнів менше передбачувані.

Але і учителеві, і учням треба звикнути до інтерактивних технологій, бо вони сприяють співробітництву, порозумінню і доброзичливості, формують уважного читача з добре розвиненими  творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, дають можливість дійсно реалізувати  принципи особистісно зорієнтованого навчання.

ТЕМА.  РЕЙ БРЕДБЕРІ. «УСМІШКА». ЗНЕВІРА АВТОРА У МАЙБУТНЬОМУ   ТЕХНОКРАТИЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ.  

МЕТА: ознайомити  учнів із фактами біографії американського письменника – фантаста; засвоїти поняття про новелу як літературний жанр; розвивати навички аналізу прозового твору, виразного читання; сприяти морально – етичному вихованню учнів.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ. Портрет Р.Д.Бредбері, виставка книг письменника, тексти новели «Усмішка», словник літературознавчих термінів.

Я ПОВИНЕН ПРИМУСИТИ ВАС

ПОВІРИТИ У ЛЮБОВ, У ЖИТТЯ…

Р.Д. БРЕДБЕРІ

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Слово вчителя.

У сучасній світовій літературі Рея Дугласа Бредбері  називають письменником – фантастом №1.  А ще його можна назвати  великим оптимістом, бо він вірить, що людина здатна змінити світ на краще, зробити його гарним і справедливим.

Ви мали випереджальне завдання : прочитати вступну статтю про Рея Бредбері. Які факти з життя і творчості  вразили вас найбільше?

Сьогодні ви маєте можливість поспілкуватися з американським письменником – фантастом.

2.     Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

Учень 1.  Містере Бредбері, яким був ваш шлях на літературний Олімп?

Рей Бредбері. У 1925 році тітка подарувала мені на Різдво фантастичний комікс «Жив – був одного разу». І відтоді книги мене захопили. Потім вона прочитала мені книжки Л.Френка Баума про чудову країну Оз, а мати познайомила мене з творами Едгара По. Далі дійшла черга Едгара Райза Барроуза з його захоплюючими романами про пригоди  Тарзана у джунглях і про подвиги Джона Картера на Марсі. А світ наукової фантастики відкрився мені у 1928 році, коли я прочитав оповідання «Світ гігантських мурашок», опублікований у першому випуску журналу Гуго Гернсбека  «Дивовижні історії». З тієї пори моя уява потрапила у полон до країни фантазій.

Учень 2. У якому віці ви почали писати?

Рей Бредбері. Коли я почав писати, мені було стільки ж, як і вам.  У 12 років я написав свою власну версію продовження  «Марсіанського воїна», не маючи змоги його придбати через скрутне матеріальне становище.  А в 16 років опублікував оповідання  «Дилема Холлербохема», де порушується проблема людського існування.  Перша збірка оповідань вийшла  у світ у 1947 році.

Учень 3. Кого Ви вважаєте своїми вчителями у літературі?

Рей Бредбері. У мене їх дуже багато! Перший - Герберт Велс. Він вплинув на багатьох. Коли я був підлітком, його твори друкували в усіх науково – фантастичних журналах. Навчаючись в університеті, зустрічав багатьох великих письменників тридцятих – сорокових років, і вони стали моїми вчителями. Це Едмонд Гамільтон, Лі Брекет, Роберт Ханлайн. І, звісно, Айзек Азімов, Артур Клайк та Карл Сагал. Ми товаришуємо вже багато років. А взагалі, я вважаю, що всі, хто писав у цьому жанрі, були моїми вчителями.  

Учень 4. Містере Бредбері, чому саме наукова фантастика стала вашим улюбленим жанром?

Рей Бредбері. Наукова фантастика – засіб співвіднести себе з життєвою реальністю, з космосом, об’єднати все це разом, зібрати воєдино. Я вважаю, що наукова фантастика бере свій початок з тих малюнків, що залишили на стінах печер давні люди, які намагалися вирішити якісь проблеми. Ми – діти тих печерних людей. Як і вони, ми мріємо і втілюємо в життя мрії, і від того самі змінюємося. 

Учень 5. Містере Бредбері, що побажали б Ви сучасним читачам?

Рей Бредбері. Мрійте! Саме мрії спонукають людей до змін, змушують робити оточуючий світ кращим і справедливішим.

Учень 6.  Шановний містере Бредбері! Ми щиро вдячні вам за цікаву і змістовну розмову. Бажаємо Вам  фантастично творчих злетів і здійснення мрій !

3.     Слово учителя.

Літературна спадщина Рея Бредбері велика. Він написав понад 800 творів, серед яких романи, повісті, оповідання, п’єси, кіно-, радіо-, телесценарії, нариси, передмови, вірші. Майже всі вони про  драматичність існування людини. Людина завдяки своїй гордині прагне стати господарем Всесвіту, вона змагається з оточуючим світом: вбиває тварин, винищує рослини, створює «техніку» винищення усього живого. Але коли людині вдається  усмирити свою гординю, вона раптом бачить в оточуючому світі не ворога, а партнера, і любить його, і робить усе можливе для його розквіту. Постійний вибір між Добром і Злом – приречення людини, яка у Рея Бредбері зазнає несподіваних іспитів.  Новела «Усмішка» якраз і показує, що може статися, якщо людина стає на сторону Зла. 

4.     Виразне читання тексту твору.

5.     Бесіда за змістом.

-         Де і коли відбувається дія твору?

-         Яким зображено майбутнє у новелі? Чи подобається воно вам? Чому?

-         Знайдіть у тексті приклади, які допомагають нам уявити картину майбутнього.

-         Якими автор змалював людей майбутнього?

-         Якими були свята у городян?

-         Як реагували люди на подібні дійства?

-         Що можна сказати про цих людей? Чи щасливі вони?

6.     Творче завдання.

-         Уявіть, що вам випала нагода потрапити ось у таке майбутнє. Опишіть, будь ласка, що ви побачили? Чи можете ви щось порадити людям майбутнього?

7.     Словникова робота.

Твір Рея Бредбері називають новелою. Що ж це за жанр і які ознаки він має?

Новела (італ. Novella – новина) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.  Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. До композиційних особливостей новели відносять: напружений сюжет, наявність чіткої та згорненої композиції, перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.

8.     Дослідницьке завдання.

-         Згадайте, що називається оповіданням?

(Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді (зрідка кількох) із життя одного персонажа ( іноді кількох). Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, однолінійного, чіткого за будовою сюжету. Описи стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь.)

-         Доведіть, що твір «Усмішка» є новелою. Знайдіть риси, що відрізняють

новелу від оповідання (на основі визначень).

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

-         Які питання хвилюють Рея Бредбері?

-         Чому його твори мають таку велику популярність?

-         Яке ставлення Бредбері до цивілізації, котру він зобразив у новелі «Усмішка»?

V. ПІДСУМОК

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Закінчіть речення:

-         Мене вразило у творі…

-         Я хотів би ( хотіла б), щоб…

-         Урок допоміг мені…

VІ. ОЦІНЮВАННЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Переказувати зміст новели «Усмішка»; дібрати цитати для характеристики образу Тома, групі учнів підготувати презентацію картини Леонардо да Вінчі «Джоконда».

ТЕМА. ТРАГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ ПИСЬМЕННИКА РЕЯ БРЕДБЕРІ.   СИМВОЛІЧНИЙ ФІНАЛ НОВЕЛИ «УСМІШКА».

МЕТА: поглиблювати навички аналізу прозового твору; донести до учнів морально – філософський зміст новели «Усмішка»; розвивати логічне мислення, уміння висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх, почуття прекрасного; сприяти морально – етичному вихованню учнів.

ТИП УРОКУ: формування вмінь і навичок

ОБЛАДНАННЯ: тексти новели «Усмішка», запис «Місячної сонати» Людвіга ван Бетховена, репродукція картини Леонардо да Вінчі  «Джоконда», фото Зимового палацу, Версаля, Софіївського парку, Петергофа, фото з зображенням Чорнобильської зони.

МИ – СОНЦЕ ЩАСТЯ Й ГОРЯ ОКЕАН,

ЗЛІ Й ДОБРІ  МИ, ДОВЕРШЕНІ Й НІКЧЕМНІ.

ОМАР ХАЙЯМ

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Бесіда

-         Дайте визначення новели.

-         Назвіть жанрові особливості новели.

2.     Інтерактивна вправа «Порушена послідовність»

Вчитель. Працюватимемо за допомогою підготовлених карток з текстом. Прошу бути уважними, бо між ними можуть бути такі, які містять неправдиву інформацію. Ви повинні розмістити картки у правильному порядку, відновлюючи сюжет оповідання.

Матеріал для роботи .

-         Розмова Тома і Грігзбі  про вік картини.

-         Натовп поніс Тома до картини.

-         Розмова Тома і Грігзбі про свята.

-         П’ята ранку. Черга на майдані.

-         Герої вступили на головний майдан.

-         Том простягнув руку і вхопив клапоть полотна.

-         Том рятує картину.

-         Том дивиться на Усмішку.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Робота з текстом

-         Згадайте, навіщо люди зібралися так рано на площі?

-         Чи знали люди що – небудь про картину, в яку вони так бажають плюнути?

-         Чому люди так прагнуть плюнути у картину?

-         Як про це говорять герої новели?

-         Чому люди так ненавидять минуле?

-         Чому практично всі впевнені, що цивілізація не повернеться?

-         Пригадайте розмову на площі. Хтось із натовпу виражає надію на повернення цивілізації. Скажіть, якою повинна бути та людина, що «підлатає цивілізацію»?

-         Чи вірять присутні в існування такої людини?

2.     Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- У тексті є така фраза : «А навіщо ми тут зібралися? – спитав, поміркувавши, Том. – Чому ми повинні плювати ?» Як ви думаєте, чому ці слова вкладено в уста дитини?

3. Робота з текстом.

- Яким було перше враження Тома від картини?

- Чому Том не міг плюнути на картину?

4. Презентація учнями  картини Леонардо да Вінчі «Джоконда»

 Перший учень. Італійський живописець епохи Відродження Леонардо да Вінчі залишив нащадкам невелику кількість творів. Серед робіт зрілого періоду творчості перше місце посідає знаменита «Джоконда», таємнича усмішка якої вже протягом багатьох століть хвилює серця людей. І ось що цікаво: кожного, хто хоча б один раз побачив портрет Мони  Лізи (Джоконди), охоплює почуття схвильованого трепету; усмішка западає у душу, від неї важко відвести погляд. Це, можливо, від того, що у всьому вигляді жінки дивовижно - зворушливо передані протиріччя та складність людської натури. Для Леонардо да Вінчі усмішка є не що інше, як «рух», відповідний певному «душевному стану» людини.

Другий учень. Портрет Мони Лізи вражає особливою привабливістю: велике відкрите чоло, вузькуваті, трохи насмішкуваті карі очі, прямий ніс, маленький рот, легкий рум’янець на щоках, чиста тонка шкіра та ніжний овал обличчя.

Обличчя обрамлене  розчесаним на прямий проділ темним волоссям, котре вільно спадає на плечі, дуже красиві руки з тонкими  довгими пальцями спокійно лежать на підлокітнику крісла. Щоб посилити враження від обличчя, художник убрав жінку в просту, без особливих прикрас, темну сукню. Враження простоти та природності посилюється майстерним зображенням складок сукні та легкого шарфа.

Третій учень. Мона Ліза сидить на веранді у кріслі. Гордовита та пряма її статура. Пейзаж картини створює враження незвичайної глибини простору, завдяки поступовій зміні кольорів від коричневого на передньому плані  через напівтони до блакитної далі. Уся гама образотворчих засобів картини підпорядкована єдиному завданню – подати образ живої людини, нев’янучої чарівності, яка втілює красу світу. Картина відкриває широкий простір для мислення та відчуттів. Леонардо да Вінчі, як і Бредбері,  показує людину, котра дивиться на світ відкритими до всього прекрасного очима.

3.     Робота з текстом.

-         Що люди зробили з картиною?

-         Зачитайте, як про це сказано у тексті.

-         Якою ви уявляєте картину розправи над витвором мистецтва?

-         Що робив Том?

4.     Слово вчителя.

Картину знищено. Натовп розійшовся. Стало зовсім тихо. Світ заснув.

( Під музику Людвіга Ван Бетховена вчитель зачитує кінець новели). Ця чудова усмішка залишила маленького Тома людиною в озвірілому натовпі, розбудила в ньому почуття прекрасного.

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

-         Як ви гадаєте, чи потрібна людям краса? Чи може час зруйнувати красу?

6.     Слово вчителя.

У творах Рея Бредбері реальний світ стає фантастичним не за помахом чарівної палички, а за законами науки.  Але не все у світі діє за цими законами. Почуття людей -  радість, горе, любов, ненависть, дружба, сльози, сміх, бажання насолоджуватися прекрасним чи знищувати його – не можна пояснити діями обчислювальних машин, це вже інші цінності,  де діють почуття.

Роздивіться світлини на ваших партах із зображенням шедеврів архітектурного мистецтва: Зимового палацу,  Петергофу у Росії, Лувру у Франції, Софіївського парку в Україні і скажіть, яке перше почуття охоплює вас?

А тепер переверніть фото Петергофу і Софіївського парку. Це ті самі місця, але в період Великої вітчизняної війни. Шедеври мистецтва були зруйновані 65 років тому. Звичайно, все це було реставровано після війни. А ось перед вами світлини із зображенням Чорнобильської зони. Вражає? Які  почуття виникли у вас тепер?

7. Слово вчителя.

Люди не почули заклику фантаста про дбайливе ставлення  до цивілізації – і прийшли до трагедії Чорнобиля у 1986 році. А скільки трагедій духовних! Але ми разом з письменником сподіваємося, що «з’явиться тямовита людина, яка підлатає цивілізацію. Та людина матиме чутливе серце». Тільки така людина збереже і примножить надбання земної цивілізації.

8. Бесіда.

-         Чи є у новелі така «людина з душею»? Хто це?

-         Чи випадково посмішка виявилася саме у руках Тома, а не когось іншого?

-         Чому дія новели закінчується вранці? Яка роль такого фіналу?

9.     Коментар учителя.

Ранок, дитина у новелі є символами Майбутнього. Несподіваний фінал новели вносить оптимістичну нотку, пов’язану з маленькою надією на зміну на краще. Це нове життя буде осяяне усмішкою, що стала у новелі символом добра, краси. Їх слід берегти та уміти цінувати.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Творча робота (на вибір):

- написати  твір – мініатюру на тему: « Моє враження  від новели «Усмішка»;

- уявіть, що ви отримали можливість на декілька хвилин стати героєм новели. З якими  словами ви звернулися б до натовпу, щоб зупинити знищення картини?

VІ. ПІДСУМОК

1. Слово вчителя

«Усмішка» - це оповідання – застереження, у  якому, використовуючи фантастику, Рей Бредбері розкриває протиприродність, абсурд того, що відбувається у реальному житті, і, проектуючи події твору в майбутнє, передбачає  страшну катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник вірить у можливості людини з душею створити краще майбутнє.

VІ. ОЦІНЮВАННЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

До уроку позакласного читання прочитати новели Р. Бредбері «Канікули», «Все літо за один день», «Зелений ранок».

ТЕМА.  ГЕНРІХ БЕЛЛЬ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА.

             «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА…». ЗАСУДЖЕННЯ  

             ЖАХІВ ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ НІМЦЯ БЕЛЛЯ.

МЕТА : ознайомити учнів із життям і  творчістю німецького письменника   Г.Белля, проаналізувати його оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; розвивати навички переказу  прочитаного, зв’язного мовлення, уміння визначати головну думку твору; формувати у школярів розуміння протиприродності і антигуманності війни.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, виставка його творів, фотодокументи періоду Другої світової війни, тексти оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

…ОПОВІДАННЯ «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ

ПРИЙДЕШ У СПА…» Є БЕЛЛІВСЬКИМ

ШЕДЕВРОМ, ОДНИМ ІЗ НАЙГОСТРІШИХ

 АНТИВОЄННИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ

ЛІТЕРАТУРИ НАШОГО ЧАСУ ВЗАГАЛІ.

К. ШАХОВА

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово учителя.

Друга світова війна була усвідомлена людством як найжахливіша за всю його історію. Вона перевершила найсумніші передчуття, якими повнилися мистецтво, філософія та культура від кінця ХІХ століття. Загальний театр бойових дій за часів цієї війни у 5,5 рази перевищував території, охоплені Першою світовою війною. Кількість її жертв налічувала десятки мільйонів. Лише у таборах смерті загинуло близько 11 мільйонів чоловік.

За цими сухими  цифрами і фактами, які самі по собі вражають нечуваним розмахом масового знищення людей, стоять численні трагедії та непоправні втрати, обірвані життєві шляхи й зруйновані долі, знівечені тіла і розтоптані душі. Навіть через багато років після закінчення війни у творах мистецтва порушується ця тема. Адже людство не має права забувати увесь жах, усіх тих, хто ціною власного життя подарував нам мир. У  творах письменників світу війна постає світовою трагедією і надприродним і антигуманним явищем.

Одним із найвідоміших письменників повоєнної Німеччини був Генріх Белль. Йому довелося жити у складний період історії своєї країн, коли жорстокі війни визначали буття цілих поколінь німців, коли німецьке суспільство йшло до духовного відродження через усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни та критичну переоцінку вчорашніх ідеалів.

3.     Презентація групи учнів – біографів життєвого і творчого шляху Генріха Белля.

Перший учень. Відомий німецький прозаїк і публіцист Генріх Белль народився 21 грудня 1917 року в м. Кельні у родині ремісника – теслі  та скульптора – різьбяра. Його батьки вирізнялися глибокою християнською вірою і в її традиціях виховували своїх дітей. Окрім того, батько завжди намагався виховати у дітях незалежні політичні переконання. Саме під його впливом Генріх опинився  серед тих декількох учнів гімназії, які не вступили до молодіжної нацистської організації «Гітлерюгенд» (гітлерівська молодь). А згодом він відмовився піти добровільно на військову службу.

Другий учень. Однак гітлеризмові були вкрай потрібні солдати, і Белля спочатку мобілізували відбувати трудову повинність, а через деякий час відправили на військове навчання. І на довгі роки ( з 1939 по 1945) Г.Белль став солдатом гітлерівської армії, воював у Франції, Польщі, Румунії та Україні, був чотири рази поранений, переніс багато злигоднів, добре розуміючи  трагічність і абсурдність  цієї та й будь – якої іншої війни. «Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну» -, скаже згодом Г.Белль. Незадовго до кінця війни йому вдалося здатися у полон до американців, де він дочекався звістки про капітуляцію Німеччини та кінець війни. Незабаром письменник напише про своє ставлення до війни та дасть їй таку оцінку : «Те, що легко засвоїлось у батьківській хаті з почуттям відрази, за ці шість років поглибилось до міцного, обгрунтованого роздумами і світоглядом переконання: немає нічого безглуздішого, більш сприятливого для отупіння, аніж солдатчина. І війна… стала для мене потворною машиною отупіння, кривавого отупіння».

Третій учень. Повернувшись з війни додому, Г.Белль вступив до Кельнського університету і твердо вирішив здійснити свою давню мрію – стати письменником. 1947 рік був особливим у творчості письменника: саме тоді виникло літературне об’єднання письменників під назвою «Група 47», яке упродовж довгих років визначало шляхи розвитку літератури  Західної Німеччини. Його членом став і Генріх Белль, щоб уже незабаром отримати визнання, а у 1951 році – премію цієї групи за оповідання «Чорні вівці».

Четвертий учень. Тема війни стає провідною у творчості Генріха Белля. Збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», повість «Поїзд приходить опівночі»,  роман  «Де ти був, Адаме?» сповнені роздумів про гуманізм та варварство, про катів та їх жертв, про антилюдську суть війни.   До кращих літературних здобутків митця належать романи «І не сказав жодного слова», «Дім без господаря», «Більярд о пів на десяту», «Очима клоуна», «Груповий портрет з дамою», повість «Хліб ранніх років». У 1969 році Г.Белль був обраний головою німецького ПЕН – центру, а в 1972 -  му став президентом міжнародного ПЕН – клубу.

16 квітня 1985 року він помер.

Творчі досягнення Генріха Белля високо оцінені людством: 1972 року він став лауреатом Нобелівської премії,  у 1977 – 1978 роках було здійснене десятитомне видання його творів,  яке перекладене 48 мовами світу.

4.     Бесіда за змістом оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

-         Яке ваше враження від оповідання?

-         Від чийого імені ведеться оповідь?

-         Яка роль такого прийому для сприйняття твору?

-         Як ви думаєте, чому герой не має імені?

-         Що нам відомо про героя? Чи є у творі його портрет? Чому?

5.     Слово вчителя.

А зараз ми пройдемо разом з вами коридорами гімназії, якими везли зовсім молоденького солдата вермахту. Уявімо приміщення, а потім побудемо разом із пораненим, який тільки три місяці тому навчався у цій гімназії, спробуємо пройнятись його почуттями.

6. Заочна екскурсія гімназією, яку проводить група учнів – «екскурсоводів».

Перший екскурсовод. Для того, щоб уявити інтер’єр гімназії, звернімося до історії. На початку нової ери германці почали просуватись до меж Римської імперії. Першим описав германців Юлій Цезар у «Записках про галльську війну». Римський історик Тацит у праці «Про походження і місце проживання германців» ототожнює германських богів з тими, культ яких був у Римі. Ми ніби здійснили мандрівку машиною часу до витоків народження нації. Чудові взірці мистецтва античності у коридорах гімназії замінюють витвори арійської породи, символом якої є залізний хрест. Увесь цей парад постатей, у якому виховувалась молодь, закінчується величезною мармизою Зевса над дверима зали для малювання.

Другий екскурсовод. Продовжуючи просуватись коридорами німецької гімназії, бачимо напівзаліплений портрет найвідомішого філософа Німеччини – Ніцше, твори якого із захопленням читали юні солдати  вермахту («бога немає, він помер»). На аркуші паперу, який заліпив портрет Ніцше, написано «Легка хірургія». Від великої кількості богів античності до одного бога, а потім – безбожжя.  А що замість цього? Чудова олеографія – краєвид Того: «І на першому плані… поперед негрів і німецького солдата, що безглуздо стовбичив там із гвинтівкою, на першому плані картини красувалася велика в’язка бананів.». І напис, який надряпав наш герой: «Хай живе Того!» ( тобто треба знову повернути ці колонії Німеччини).

Третій екскурсовод. Але все це було у іншому житті ліричного героя, а що сталося з ним тепер? Яким було повернення до свого міста, свого дому молодої людини, котра три місяці тому бігала, ні про що не думаючи, цими самими коридорами? Знову роздвоєння: очі бачать, а серце не може зрозуміти цього повернення у минуле. І все - таки повернення відбудеться. «І я добре  побачив самого себе, тільки маленького, ніби вкороченого…»

7.Творча робота. Спостереження за психологічним станом героя.

 Робота у групах.

Запитання для першої групи.

-         Прослідкуйте, як герой  поступово впізнає свою рідну гімназію.

-         Яка деталь підкреслює політичні події у країні?

-         Яка деталь стає вирішальною в процесі «впізнання» гімназії?

-         Кого із знайомих бачить герой у гімназії?

Запитання для другої групи.

-         Як герой сприймає фразу : « Мерців сюди, чув? А решту сходами нагору, до зали малювання, зрозумів»?

-         Що здивувало героя?

-         Чому спогад про малювання йде паралельно з відчуттями пораненого?

-         Чи випадково тут виникає почуття ненависті?

Запитання для третьої групи.

-         Як ви розумієте фразу: « Я знов заплющив очі і подумав: ти мусиш, мусиш дізнатися, що в тебе за рана і чи справді ти у своїй школі. Все тут було таке мені далеке і байдуже, неначе мене принесли до якогось музею міста мертвих, у світ, глибоко чужий для мене й нецікавий, який чомусь впізнавали мої очі, але самі тільки очі…»?

-         Яким побачив себе герой в операційній?

-         Яким було прохання героя у фіналі твору? Про що це свідчить?

8.     Бесіда з учнями.

-         Що ви можете сказати про психологічний стан героя?

-         Чи відчувається у творі авторське ставлення до героя?

-         Чи можете ви спрогнозувати майбутнє юнака?

-          

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Завдання учням:

-         визначте головну думку твору;

-         складіть асоціативний кущ на тему: «Війна»

ІV. ПІДСУМОК

 Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-         Генріха Белля я уявляю як людину…

-         Я вражений тим фактом…

-   Оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» засуджує…

V. ОЦІНЮВАННЯ

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Визначити жанр твору, підготувати розповідь про Спарту.